Трихомоніаз у жінок: симптоми, причини, це захворювання може

Трихомоніаз являє собою найпоширеніше інфекційне захворювання сечостатевої системи, на яке хворіють понад 15% всіх людей на землі.

Щорічно до 180 мільйонів осіб заражаються такою хворобою.

Розглянемо більш докладно симптоми трихомоніазу у жінок і способи лікування такої недуги.

Причини трихомоніазу у жінок

Збудником даного захворювання у жінок є вагінальна трихомонада. Вона вражає піхву і сечовий міхур. У більшості випадків зараження трихомонадой відбувається при незахищених сексуальних зв’язках з носієм інфекції.

При цьому варто знати, що трихомонада може виживати у вологому середовищі аж до декількох годин, тому є фіксовані випадки побутового зараження нею (через мочалки, чужі рушники, нижню білизну і т.п.).

Існують наступні фактори ризику зараження трихомоніазом у жінок:

1. Використання чужих засобів особистої гігієни.

2. Безладне статеве життя і часта зміна сексуальних партнерів (особливо без застосування презерватива, проте навіть такий вид контрацепції не завжди може убезпечити від усіх венеричних хвороб).

3. Користування чужими ваннами, санвузлами.

4. Часті відвідування лазень і саун.

↑ зміст

Трихомоніаз у жінок: симптоми і ознаки

Після первинного зараження трихомоніазом розвивається так званий інкубаційний період. В середньому, його тривалість становить від десяти до двадцяти днів. За цей час жінка може взагалі не спостерігати у себе будь-яких проявів захворювання, хоча бактерії трихомонади будуть активно розмножуватися в організмі.

Симптоматика трихомоніазу у жінок багато в чому залежить від того, яку саме область сечостатевої системи вразила хвороба. Найчастіше у хворої спостерігаються такі симптоми і прояви:

1. Часті позиви до сечовипускання.

2. Хворобливість при сечовипусканні (печіння, ріжучі болі).

3. При гінекологічному огляді помітна набряклість піхви. Також воно часто вкрите корками і гіперемійоване.

4. Різке підвищення температурних показників.

5. Слабкість і озноб.

6. Головні болі.

7. Тягнуть болі в зоні попереку.

8. Зниження працездатності.

9. Зниження сексуального потягу через біль у статевих органах.

10. Досить часто спостерігається свербіж статевих органів, який поширюється на внутрішню поверхню стегон. При цьому, в зоні расчесов будуть виникати виразки і невеликі крововиливи.

11. Якщо інфекція буде прогресувати під час аборту, пологів або в період менструацій, то небезпечні бактерії здатні проникнути в порожнину матки і викликати розвиток кісти яєчників або утворення спайок.

12. При тривалому протіканні захворювання у жінки сильно порушується вагінальна мікрофлора. Це провокує розвиток вагінального дисбактеріозу.

Більш того, в такому стані різко збільшується ризик розвитку патогенної флори в піхві (ураження дріжджами, стафілококами і т.п.).

13. При ослабленому імунітеті трихомонади здатні вражати пряму кишку.

Якщо не почати своєчасне лікувальну терапію, то трихомоніаз перейде в хронічну форму. При цьому жінка буде страждати від запалення протягом кількох років. У такому стані пацієнтка може спостерігати у себе такі прояви:

1. Періодично з’являється свербіж і печіння.

2. Поява пінистих, слизових або гнійних виділень з піхви, які можуть бути від білого до зеленого кольору.

3. Біль і дискомфорт під час інтимної близькості з партнером.

4. Поява неприємного запаху з піхви.

5. Дизурия.

↑ зміст

Трихомоніаз у жінок: діагностика та лікування

При появі перших симптомів трихомоніазу жінці потрібно звернутися до гінеколога.

Загальна схема діагностики передбачає таке:

1. Гінекологічний огляд пацієнтки на ознаки запалення.

2. Збір анамнезу (що спостерігається симптоматики). Крім цього гінеколог може поставити питання про наявність хронічних захворювань, шкідливі звички, метод контрацепції, кількості сексуальних партнерів і т.п.

3. Проведення ПЛР діагностики.

4. Взяття мазків з піхви на виявлення активності трихомонади.

5. Взяття посіву для виявлення чутливості трихомонади до антибіотиків.

Лікування трихомоніазу повинне здійснюватися досвідченим гінекологом. Традиційна терапія підбирається для кожної пацієнтки в індивідуальному порядку в залежності від форми перебігу хвороби, результатів аналізів і загальної симптоматики.

Лікування передбачає призначення наступних лікарських засобів:

1. Антибактеріальні препарати використовуються для придушення активності розмноження трихомонади. Тривалість їх застосування повинна бути десять днів. Зазвичай для цієї мети призначаються такі препарати як Метронідазол, Кліндаміцин і Тинідазол.

2. Препарати для відновлення мікрофлори жінки.

3. Імуномодулюючі лікарські засоби або адаптогени.

4. Обов’язковою в лікуванні є призначення вітамінних комплексів, настоянки аралії, екстракту алое.

5. Дуже ефективними вважаються вагінальні супозиторії (свічки), що володіють антибактеріальним ефектом (Тержинан, Бетадин, Клион). Також часто практикуються і вагінальні гелі (Метрогил, Трихопол, Прапори). Тривалість лікування ними повинна бути 7-10 днів.

6. Для руйнування ферментної складової трихомонад призначаються препарати з вмістом осарсола (Осарцід). Також разом з ним в комплексі може використовуватися і Стрептоцид, який має яскравий протизапальним ефектом.

Як показує практика, схема лікування при гострому і хронічному трихомоніазі практично не відрізняється між собою. Різниця тільки в тому, що при хронічному ураженні жінці доведеться проходити кілька курсів терапії.

↑ зміст

Трихомоніаз у жінок: особливості лікування, ускладнення і профілактика

Під час лікування трихомоніазу жінкам варто дотримуватися таких лікарських рекомендацій:

1. Лікування бажано проводити обом статевим партнерам. Приховувати свій діагноз від партнера не можна.

2. На час терапії забороняються статеві контакти.

3. Жінці рекомендується виключити прийом спиртного, мати повноцінний відпочинок і збалансоване меню, щоб зміцнювати імунітет.

4. Дуже важливо дотримуватися ретельну інтимну гігієну (щодня міняти нижню білизну, приймати душ і як можна частіше змінювати прокладки). Митися при цьому бажано спеціальними гелями для інтимної гігієни на основі молочної кислоти.

5. Відмовитися від вживання солодкого, жирного і смаженого, так як така їжа негативно впливає на загальну мікрофлору (кишечника і піхви). Замість цього краще у великих кількостях вживати кисломолочні продукти, білкову їжу, овочі і фрукти.

6. Через два тижні після закінчення терапії слід здати повторно всі аналізи для контролю результату лікування. Якщо у пацієнтки знову буде виявлена активна трихомонада, то їй слід призначити більш сильні антибіотики для придушення життєдіяльності бактерій.

Якщо не вилікувати трихомоніаз вчасно, він може спровокувати появу таких ускладнень в стані здоров’я жінки:

1. Безпліддя.

2. Хронічний запальний процес в маткових трубах.

3. Різні статеві порушення (зниження сексуального потягу).

4. Непрохідність маткових труб.

5. Рак шийки матки.

Якщо хвороба протікає при вагітності, то є ризик викидня, передчасних пологів або внутрішньоутробної загибелі плоду.

Щоб знизити ризик зараження даним захворюванням, жінкам важливо дотримуватися таких лікарських рекомендацій:

1. Уникати випадкових статевих контактів.

2. Обов’язково застосовувати контрацепцію з використанням презерватива, особливо з новим сексуальним партнером.

3. Дотримуватися суворих правил інтимної гігієни (не користуватися чужими рушниками, мочалками і нікому не давати свої).

4. Не менше двох разів на рік здавати контрольний аналіз на трихомонаду і проходити огляд у гінеколога. Те ж саме рекомендується робити і статевого партнера (тільки йому варто проходити огляд у уролога).

5. При наблюдении у себя первых признаков заражения важно сразу же обращаться к врачу, пока заболевание не перешло в хроническую форму.

6. При лечении трихомонады у женщины ее половой партнер также обязательно должен пройти обследование и при необходимости курс терапии, иначе итог лечения для женщины может вовсе не иметь смысла (заражение может случиться повторно от носителя болезни — мужчины).


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *