Пульпіт — Причини пульпіту — Симптоми пульпіту — Діагностика пульпіту

пульпіту називають запалення пухкої волокнистої сполучної тканини пульпи, що розвивається під впливом пошкоджуючого мікробного фактора. Клінічні прояви пульпіту визначаються тривалістю захворювання, опірністю організму хворого і багатьма іншими факторами. Залежно від них запалення пульпи ділять на гострий та хронічний.

В свою чергу, і для гострого пульпіту, і для хронічного характерно поділ на різні форми. Так, гострий пульпіт представлений такими формами: гіперемією пульпи, серозним обмеженим пульпітом, серозним дифузним пульпітом, гнійним травматичним пульпітом. Хронічний пульпіт, в свою чергу, буває фіброзним, гангренозний, гіпертрофічний (проліферативних).

↑ зміст

Пульпіт — причини

Найчастіше пульпіт з’являється через вплив мікробів і їх токсинів, що проникають в пульпу з каріозної порожнини зуба. Збудником пульпіту, як правило, є стрептокок, але в його ролі можуть виступати також стафілококи і лактобацили. Захворювання починається зазвичай інфікуванням ділянок, які наближені до каріозної порожнини, з подальшим проникненням їх глибше, в кореневу пульпу.

Крім того, причиною пульпіту може бути травма зуба у вигляді надлому частини коронки, перелому зуба, а також температурний або хімічний фактор (вплив кислоти, луги тощо.).

↑ зміст

Пульпіт — симптоми

Пульпіт проявляється мимовільної нападоподібному зубним болем, яка зазвичай виникає під впливом механічних, хімічних і температурних подразників.

Пульпіт — діагностика

Діагностика пульпіту полягає в огляді та зондуванні стінок і дна каріозної порожнини. Якщо отриманої інформації виявиться недостатньо, призначають рентгенографію.

Якщо пульпіт має гострий характер, то зондування дна зуба являє собою досить болючу процедуру. За допомогою температурних проб, особливо на холод, визначають виражену реакцію.

Диференціальна діагностика пульпіту проводиться для відділення симптомів пульпіту від інших захворювань, що мають аналогічні ознаки: періодонтиту, гаймориту і гангрени пульпи.

↑ зміст

Пульпіт — лікування і профілактика

Для лікування пульпіту використовують:

— консервативний (біологічний) метод, який дозволяє зберегти життєздатність пульпи; він ефективний при оборотних запальних процесах в пульпі, травматичному пульпіті, а також при випадковому розтині порожнини зуба;
— хірургічний метод, коли запалену пульпу видаляють, а канал кореня зуба заповнюють пломбувальних матеріалів.

Основним етапом лікування пульпіту є покриття дна порожнини лікувальною пастою, яка має протизапальну дію і здатністю до посилення регенерації тканин. Після цього порожнину закривається тимчасовою пломбою, і через кілька днів, якщо у пацієнта немає скарг, виробляють пломбування зуба.

Іноді при пульпіті доцільною і навіть необхідною є долікарська допомога хворому. При її наданні корисно пам’ятати, що при очаговом і гострому загальному пульпіті больові відчуття можна зменшити за допомогою тепла, а при гострому гнійному пульпіті — холоду.

Щоб зменшити больові відчуття при пульпіті до обстеження лікарем, слід, видаливши з каріозної порожнини ураженого зуба харчові залишки, ввести в неї ватяну кульку, для просочення якого можна використовувати камфорне масло, ацетилсаліцилову кислоту, анальгін або інші препарати, що володіють анестезуючу дію.

Ці дії можна доповнити прийомом всередину болезаспокійливих засобів, таких, як анальгін, амідопірин, піромінал і т. Д. Однак, ці дії потрібно розглядати просто як допомогу хворому до його огляду лікарем, і пам’ятати, що при пульпіті обов’язковим є лікування у лікаря-стоматолога.

Профілактика пульпіту полягає, перш за все, в регулярному і правильному догляді за ротовою порожниною і своєчасному лікуванні карієсу.

Пульпіт — Причини пульпіту — Симптоми пульпіту — Діагностика пульпіту

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *