Льнянка — Корисні властивості льнянку — Застосування льнянку в медицині —

Льнянка — загальний опис

Льнянка — представник багаторічних, рідше однорічних трав’янистих рослин сімейства норичникових. Стрижневий корінь розгалужується на два довгих повзучих втечі. Прямий стебло, витягується до 60 см і більше у висоту, покритий густим листям. Очередно-сидячі листя з яскраво вираженим жилкуванням мають лінійну форму.

Квітки льнянки, скупчені в головчатиє, гроновидні або волотисте суцвіття, складаються з прямого двугубим (оранжевого, жовтого) віночка і неправильних пелюсток білого, рожевого або бузкового кольору. Цвіте льнянка з червня по серпень, а плоди у формі коробочки формує у вересні. Незважаючи на те, що льнянка є бур’яном, її часто використовують для декорізаціі газонів і садів.

↑ зміст

Льнянка — види і місця зростання

Рід налічує близько ста видів, поширених головним чином в гірських районах Середземномор’я і внетропических областях всього Північної півкулі. На території колишнього СРСР росте близько 70 видів, більшість з яких зосереджені в Середній Азії, на Кавказі. У Росії зустрічається всього 6-8 різновидів льнянкі, деякі широко використовують в декоративному садівництві.

льнянки звичайної (дикий льон) прийнято вважати найпоширенішим видом, що мешкають в європейській частині нашої країни, а також в Західному Сибіру. Невибагливий бур’ян займає піщані місця, схили, узлісся, узбіччя доріг, посіви кормових культур і т.д., добре пристосовується до сухому грунті. Саме льнянку звичайну найчастіше застосовують в лікувальних цілях.

↑ зміст

Льнянка — лікувальні властивості

В домашню аптечку рослина потрапила завдяки своїм цілющим властивостям, що надає сечогінну, жовчогінну, протизапальну, відхаркувальну, болезаспокійливу, проносну, протиглисний дії.

Льнянка звичайна приводить в порядок шлунково-кишковий тракт, виводить пісок і камені з сечового міхура, усуває запаморочення, головний біль, цистит, діатез, водянку. Також її застосовують і при ангіні (як засіб для полоскань), геморої, міопатії, фурункульозі, жовтяниці, кон’юнктивіті (промивання очей). Доведено і позитивний вплив льнянкі на кров.

↑ зміст

Льнянка — лікарські форми

Для зовнішнього і внутрішнього застосування використовують свіжу або суху траву льнянки, зрізка якої проводиться в період цвітіння. На зиму траву сушать на відкритому повітрі, так як сировина володіє не дуже приємним запахом, який посилюється при сушінні.

В якості лікувальних засобів застосовують настої, відвари, мазі. Винничук і примочки використовують для лікування шкірних захворювань, геморою, позбавляючи і бородавок. Розведеним настоєм обробляють пошкоджене волосся і усувають лупа.

↑ зміст

Льнянка — рецепти народної медицини

Настій при шкірних захворюваннях (гнійні рани, виразки, вугрі, фурункульоз), геморої: столову ложку сухої трави насипати в 400 мл окропу, перемішати і настояти під кришкою 2-3 години. Застосовувати засіб необхідно в вигляді компресів і обмивань. Настій можна використовувати для полоскання рота і горла, процідивши попередньо.

Настоянка при запорах: взяти 1 частину трави і залити такою ж кількістю 40% горілки, наполягати пару годин, обов’язково процідити, віджати і вживати перед сном по 1 ч. Ложці. Зберігати настоянку необхідно в холодильнику або будь-якому прохолодному місці.

Настій для лікування ниркових і печінкових захворювань: приготуйте збір трьох трав: льнянку, кукурудзяні рильця і безсмертник. Ці рослини прекрасно доповнюють один одного і підсилюють лікувальний ефект. Далі візьміть екстракт всіх трав по чайній ложці і залийте 2-ма склянками окропу, дайте настоятися 1-2 години, сировину відіжміть. Пити настій потрібно по стіл. ложці тричі на день до їди.

↑ зміст

Льнянка — протипоказання

Від препаратів на основі льнянки краще утриматися дітям, вагітним і годуючим жінкам, при цирозі, ниркової та печінкової недостатності. Рослина отруйна, тому необхідно дотримуватися суворої дозування, застосовуючи його всередину. Курс лікування проводити не більше 10 днів з мінімальною перервою в тиждень.

Передозування льнянку може спровокувати сильне запаморочення, болі в животі, пронос і втрату свідомості. При підозрі на отруєння хворому необхідно негайно промити шлунок, в разі погіршення стану — викликати лікаря.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *