Енцефалопатія — Причини Енцефалопатії — Симптоми Енцефалопатії —

Енцефалопатія — це комплекс симптомів, які є результатом загибелі клітин головного мозку, внаслідок тривалого знекровлення, отруєння або кисневого голодування, обумовленого патологічним станом або яким-небудь захворюванням.
Залежно від періоду виникнення енцефалопатії бувають:

— Придбані, що виникли внаслідок захворювань і різноманітних патологічних станів після народження.
— Вроджені, через загибель нервових клітин під час внутрішньоутробного розвитку плода.

Вроджена енцефалопатія пов’язана з вадами розвитку центральної нервової системи і генетичними збоями обмінних процесів. Вона може бути результатом впливу на плід різних факторів (родова травма мозку і гіпоксія плоду).

Придбана енцефалопатія є результатом впливу на головний мозок факторів після народження.

У більшості випадків хвороба прогресує повільно. Але може розвиватися раптово і гостро, наприклад, при злоякісному розвитку гіпертонії, обумовленої нефропатією вагітних або важким ураженням нирок.

↑ зміст

Енцефалопатія — причини

Розвиток енцефалопатії, в першу чергу, пов’язано з гіпоксією мозку (кисневе голодування мозкової тканини). Гіпоксія виникає при порушеннях мозкового кровообігу, крововиливах у мозок, при скороченні припливу до мозку артеріальною крові і скруті відтоку венозної крові, а також при впливі токсичних речовин, які впливають на обмінні процеси, що відбуваються в нервовій тканині.

При енцефалопатії ураження головного мозку проявляється зменшенням числа нервових клітин і їх руйнуванням, виникненням невеликих ділянок розпаду мозкової тканини, дрібними крововиливами, ознаками застою крові, а також набряком мозкових оболонок. Відзначається різна локалізація і вираженість вогнищ ураження, переважне порушення сірого або білого речовини і порушення мозкового кровообігу.

↑ зміст

Енцефалопатія — симптоми

Енцефалопатія може мати різні клінічні прояви. Найранішими симптомами є: зниження розумової працездатності та ослаблення пам’яті. Хворий відчуває труднощі при зміні виду діяльності і при перемиканні уваги. З’являється дратівливість, зміни настрою, безсоння, швидка стомлюваність і млявість. Непоодинокими є скарги на шум у вухах, головний біль, порушення зору і слуху.

При обстеженні виявляється збільшення м’язового тонусу і сухожильних рефлексів, поява патологічних рефлексів, порушення в роботі вегетативної нервової системи, порушення координації рухів. На останніх стадіях приєднуються неврологічні симптоми — паралічі, паркінсонізм і парези. У частини хворих розвивається слабоумство і порушується психіка.

Гостре розвиток енцефалопатії має на увазі досить швидка течія загальної клінічної картини захворювання. Раптово хворий стає неспокійним, виникає сильний головний біль, нудота, запаморочення, порушення зору. Розвивається оніміння мови, носа, губ, пальців рук. Відзначається розлад мови і координації рухів. Пізніше занепокоєння змінюється млявістю, загальмованістю і затьмаренням свідомості.

↑ зміст

Енцефалопатія — діагностика

Діагностика захворювання заснована на аналізі даних, які отримані при расспросе хворого. При вродженої енцефалопатії важливу роль відіграють факти порушень внутрішньоутробного розвитку, важкого перебігу вагітності, родової травми. У дорослих хворих уточнюють випадки черепно-мозкових травм, зловживання алкоголем, наявність придбаних або спадкових хвороб обміну речовин і судинних захворювань.

Обов’язково проводиться ЕЕГ (електроенцефалографія), КТ (комп’ютерна томографія), МРТ (магнітно-резонансна томографія), ЯМР (ядерно-магнітний резонанс. Додатково призначають біохімічний і загальний аналіз крові та сечі. При необхідності виконують спинномозкову пункцію і проводять дослідження цереброспинальной рідини.

↑ зміст

Енцефалопатія — лікування і профілактика

Лікування енцефалопатії комплексне, спрямоване на боротьбу, як з основним захворюванням, яке викликало енцефалопатію, так і на ослаблення проявів виникаючих порушень.

— При гострих енцефалопатії використовують штучну вентиляцію легенів, гемодіаліз, парентеральне харчування.
— Щоб знизити внутрішньочерепний тиск і ліквідувати судомний синдром призначають протисудомні і сечогінні засоби.
— Для поліпшення кровообігу мозку показані Ангіопротектори (нікотинова кислота, Цинаризин і кавинтон).
— Як допоміжний засіб використовують голковколювання, фізіотерапію, заняття дихальною і лікувальною гімнастикою.

Профілактика вродженої енцефалопатії — це запобігання і лікування ускладнень вагітності (гіпоксія плода, резус-конфлікт, гестоз), грамотне ведення пологів, запобігання родової травми.

В профілактиці придбаної енцефалопатії велике значення має своєчасне лікування захворювань, що викликають ураження мозку, правильне застосування лікарських препаратів, відмова від алкоголю, запобігання черепно-мозкових травм.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *