Дивосил — Лікувальні властивості Оману — Застосування Оману в медицині

Дивосил — загальний опис

Дивосил представляє собою багаторічна трав’яниста рослина родини айстрових з коротким м’ясистим кореневищем і волосистим стеблом, яке може досягати у висоту 2 м. У період цвітіння, яке триває з липня по вересень, на ньому з’являються золотисто-жовті квітки, зібрані в нечисленні кошики . Плодами оману є довгаста бура сім’янка, яка дозріває в серпні — жовтні.

Дивосил — види і місця зростання

Сьогодні налічується до 100 видів оману. Основні місця його зростання — Азія, Європа і Африка; в Росії він зустрічається в центральній частині і на території Західного Сибіру. Лікарською є оман високий.

Дивосил — лікувальні властивості

Про лікувальні властивості оману знали ще в стародавні часи. Їм успішно лікували людей цілителі в Стародавній Греції, Стародавньому Римі, Тибеті, Китаї та Індії, а про те, якою повагою він користувався у слов’янських лікарів, говорить сама його назва — оман, трава дев’яти сил.

Показаннями до застосування оману високого є захворювання дихальних шляхів (бронхіти з підвищеною секрецією густої в’язкої мокроти, кашель), гастрити, захворювання печінки і жовчного міхура, геморой, нерегулярні менструації, ревматизм і цукровий діабет. Він надає потужний антимікробну і протиглисний дію, особливо при аскаридозі. Народна медицина рекомендує застосовувати настойку кореня оману для лікування серцебиття, головного болю, епілепсії, кашлюку і для запобігання передчасних пологів. У поєднанні з коренем лопуха корінь оману використовують при лікуванні ревматизму.

↑ зміст

Дивосил — лікарські форми

В якості лікарської сировини використовують коріння і кореневища оману. Їх корінці, промивши у воді, розрізають на шматки довжиною від 10 см до 20 см, пров’ялюють кілька днів на відкритому повітрі, а потім сушать у теплому, добре провітрюваному приміщенні. Зберігати отриману сировину можна не більше 3 років.

Дивосил — рецепти

З кореня і кореневища оману готують відвари, настої, настоянки, порошки і мазі.

Для лікування простудних захворювань, грипу, туберкульозу легенів, сильного кашлю, коклюшу, бронхіальної астми рекомендується використовувати відвар оману, для приготування якого 2 ст. л. коренів заливають 1 склянкою води, потім, прокип’ятивши на водяній бані близько півгодини, охолоджують і проціджують. Приймають засіб тричі на день перед їжею по півсклянки.

Для лікування шлунково-кишкових захворювань готують настій оману, для чого 1 ч. Л. подрібненої сировини заливають склянкою холодної кип’яченої води і наполягають близько 10 години, а потім проціджують і п’ють маленькими порціями протягом дня.

При склерозі застосовують настоянку з кореня оману, для чого 1 ст. л. сировини заливають 100 гр. спирту (70%) і наполягають близько 8 днів, періодично струшуючи. Процідивши, приймають тричі на день до їди по 20 крапель.

При екземі і свербінні шкіри лікування проводять маззю з оману, для приготування якої 1 ст. л. подрібненого кореня варять близько 15 хвилин з 5 ложками несолоного свинячого сала, після чого проціджують в гарячому вигляді і зберігають в холодильнику. Змащувати уражені місця необхідно щодня до поліпшення стану, після чого уражене місце продовжують промивати теплим відваром кореня.

↑ зміст

Дивосил — протипоказання

Протипоказаннями до прийому препаратів оману є серйозні захворювання серцево-судинної системи, різні патології нирок, атеросклероз і вагітність. Для того, щоб уникнути побічних ефектів при використанні оману, слід заздалегідь порадитися зі своїм лікарем, а також суворо дотримуватися показання по виготовленню та вживання препаратів.

При перевищенні рекомендованої дози можливе отруєння, основними симптомами якого є слинотеча, загальна слабкість, пригнічення серцевої діяльності і дихання аж до коматозного стану. У цьому випадку необхідна термінова госпіталізація хворого.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *