Дерматит — Причини дерматиту — Симптоми дерматиту — Діагностика

дерматиту називають запальну реакцію шкіри на різні подразники, яка може проявлятися у вигляді контактних дерматитів або Токсидермія. Для контактних дерматитів характерні виникнення внаслідок безпосереднього впливу подразника на шкіру; токсідерміі з’являються внаслідок проникнення у внутрішнє середовище організму чужорідних речовин, що викликають в ньому подібні зміни.

Тобто, наприклад, при виникненні реакції запалення шкіри внаслідок використання крему з яким-небудь лікарським речовиною мова йде про контактний дерматит; при виникненні висипу через надходження такої речовини в організм через кишечник (з таблетками або їжею) ми маємо Токсидермія.

В залежності від причин захворювання і особливостей протікання прийнято говорити про просте контактний дерматит; алергічному контактному дерматиті і екземі; себорейном і періоральному дерматиті; атопічний дерматит.

↑ зміст

Дерматит — причини захворювання

Найчастіше дерматит буває викликаний хімічними або фізичними зовнішніми факторами, але іноді — алергією, спадкової схильний & shy; ністю і т.д.

Простий дерматит може з’явитися у кожної людини внаслідок впливу так званих облігатних подразників: тертя, тиску, променевих і температурних впливів, кислот і лугів, деяких рослин (наприклад, кропиви).

Розвиток алергічного контактного дерматиту, на відміну від простого, відбувається не відразу після контакту з подразником. Формування алергічної реакції (сенсибілізації) відбувається протягом декількох тижнів, а після цього повторний контакт призводить до розвитку дерматиту.

Атопічний дерматит є дуже складним захворюванням, хронічним запальним ураженням шкіри алергічної природи. Він викликається різними факторами — алергенами, причому не тільки контактними, а й надходять при вдиханні (у вигляді пилку, пилу) або при прийомі їжі (при харчової алергії). Схильність до атопії є генетичною.

↑ зміст

Дерматит — симптоми захворювання

Перебіг простого дерматиту буває гострим або хронічним. Гострі дерматити проявляються яскравим запаленням, що супроводжується свербінням, печіння, болем, а іноді — утворенням пухирів і ділянок некрозу, які залишають рубці.

Для хронічних дерматитів характерні застійні набряки, синюшність, потовщення шкіри, лущення, тріщини, посилене зроговіння, іноді атрофія шкіри. Гострі прояви алергічного контактного дерматиту та атопічного дерматиту можуть мати вигляд яскравого почервоніння шкіри з вираженим набряком з наступним появою пухирців і навіть бульбашок, що залишають після розтину мокнучі ерозії.

↑ зміст

Дерматит — діагностика захворювання

Для діагнозу важлива інформація про характер подразника, швидкості виникнення дерматиту після контакту з ним, межах поразки, а також результати лабораторних досліджень: загального аналізу крові, серологічних досліджень і (за показаннями) — гістологічних.

Дерматит — лікування і профілактика

Лікування краще проводити за допомогою лікаря, а не самостійно. Лікування дерматитів проводиться дерматологом і алергологом, при необхідності — гастроентерологом або іншими фахівцями. Для лікування будь-якого типу дерматиту головним заходом є усунення подразника (для алергічного дерматиту — алергену). Всі форми і стадії дерматиту, за винятком виразкових, лікують за допомогою кортикостероїдних мазей, при ускладненнях — з дезінфікуючими компонентами. У разі хімічних опіків в якості першої допомоги проводять негайне рясне і тривале змивання водою.

Лікування атопічного дерматиту проводиться тільки алергологом із застосуванням антигістамінних засобів, глюкокортикоїдних препаратів, алерген-специфічної імунотерапії.

Ефективне лікування виразково-некротичних уражень можливо тільки в умовах стаціонару.

Профілактика алергічного дерматиту полягає в недопущенні контакту з відповідним алергеном; атопічного дерматиту — в дотриманні режиму харчування.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *