Аденоїди у дітей: що це таке — симптоми, ступеня, як лікувати або

Найчастіша і доставляє дітям масу неприємностей ЛОР-патологія — аденоїди. Такий діагноз все частіше ставлять малюкам від рочки і старше, змушуючи маму нервувати і намагатися побачити невідомі освіти. Неозброєним поглядом розглянути їх неможливо, а ось множина не дуже приємних симптомів змушують звертатися за консультацією до фахівця.

Що таке аденоїди

Аденоїди є абсолютно у всіх діток, і служать їм надійним захистом від небезпечних вірусів і підступних мікроорганізмів. Чому ж для одних малюків цей імунний орган є другом, а для інших — джерелом недуг? Аденоїди виробляють лімфоцити, які борються з інфекцією і намагаються не пропустити її далі носоглотки. Під час цього важливого процесу лімфоїдна тканина носоглоткової мигдалини збільшується в розмірах і запалюється. Після одужання аденоїди повертаються до нормального величиною.

Однак в разі частих застуд, вірусних захворювань або переходу недуги в хронічну стадію лімфоїдна тканина постійно збуджена, збільшена і поступово розростається. Іноді її розміри сягають такої міри, що вона повністю перекриває носоглотку, дозволяючи дитині дихати тільки ротом. Згодом аденоїди стають постійним джерелом інфекції, викликаючи бронхіти, ангіни і навіть астму.

↑ зміст

Аденоїди у дітей симптоми

Головною ознакою наявності збільшених аденоїдів є порушення носового дихання. Вимушений дихати ротом, малюк вночі хропе, страждає від кошмарів, може відчувати ознаки задухи, вранці встає не виспалися і стомленим. Денне дихання через рот приводить до постійних хвороб, так як вдихаємо повітря не очищається і не зігрівається в носі, що часто викликає тонзиліт, ангіну, фарингіт і бронхіт. Змінюється навіть зовнішність дитини, чому сприяє постійно відкритий рот. Крім утрудненого дихання, аденоїди проявляються і іншими симптомами:

— нежить — швидко переходить в хронічну форму і докучає маляті завжди;

— зниження слуху — збільшена лімфоїдна тканина частково, а іноді і повністю, перекриває слухову трубу. Уважна мама обов’язково відзначить, що малюк постійно перепитує, коли до нього звертаються, і перевірить його у фахівця на наявність аденоїдів;

— гугнявість і нерозбірливість мови;

— денна сонливість і втома, головний біль — результати неспокійного сну;

— специфічний кашель;

— часті отити;

— зниження опірності організму і схильність до захворювань дихальних шляхів.

Дуже часто аденоїди служать причиною фізичного і психічного відставання, порушення правильного мовлення, значного зниження успішності.

↑ зміст

Ступені аденоїдів у дітей

Леміш — це невелика кісткова пластинка, яка служить основою для носової перегородки. При розростанні аденоїдів відбувається його повне або часткове прикривання, на підставі чого визначається стадія збільшення аденоїдів. За параметрами цього показника і вираженості симптомів аденоїди прийнято розділяти на три ступені:

1. Дихання утруднене лише вночі, вдень самопочуття дитини нормальне. Лімфоїдними разрастаниями прикрита лише верхня частина сошника.

2. У денний час у малюка виникають проблеми з носовим диханням, вночі він видає сопіння і хропе. Леміш прикритий на дві третини.

3. Аденоїди стають джерелом постійної інфекції. Дихання через ніс відсутнє, помітно порушення слуху, що пояснюється повним покриттям сошника.

Як правило, виявлення аденоїдів першого ступеня не вимагає оперативного втручання і складного лікування. Доктор призначає вітамінотерапію, прийом препаратів кальцію, закопування спеціальних крапель в ніс. Рекомендується регулярне відвідування фахівця для контролю за станом лімфоїдної тканини. Якщо ж діагностовано аденоїди II або III ступенів, тобто значне їх розростання, ЛОР-лікар намагається підібрати найбільш підходящий спосіб боротьби з неприємним недугою.

↑ зміст

Аденоїди 2 ступеня у дитини

Аденоїди не тільки розростаються, час від часу вони здатні і запалюватися. В цьому випадку виникає гостре захворювання, зване аденоїдит. Його ознаки:

— стовпчик термометра впевнено долає позначку 38 градусів;

— поява рідких, з можливою домішкою крові, виділень, які переходять в слизистоогнійні;

— малюкові важко заснути, вночі він хропе, трапляються короткочасні зупинки дихання — апное.

Доктор призначає лікування, якого недуга піддається, але при неодноразових загостреннях захворювання аденоїди доводиться видаляти.

Аденоїди другого ступеня виявляються значним утрудненням дихання, яке збільшується в нічний час. Постійним нестачею кисню пояснюється слабкість і млявість малюка, сонливість, відставання в розвитку, розбитість і головний біль. Можливе виникнення бронхіальної астми, нічного нетримання сечі, відзначаються порушення слуху та мовлення.

Вибір методу лікування залежить не від ступеня збільшення аденоїдів, а від їх впливу на тендітний організм малюка. Якщо аденоїди НЕ запалюються, лікування їх не проводиться. Доктор робить упор на профілактику виникнення захворювань, так як без загострень зростання аденоїдів припиняється. Якщо ж присутні часті повторення гострого аденоидита, приєднуються ускладнення, малюк катастрофічно відстає в розвитку — доктор пропонує оперативне втручання.

↑ зміст

Аденоїди 3 ступеня у дитини

При значному збільшенні аденоїдів, вплив їх на організм дитини стає все більш руйнівним. Постійне запалення сприяє безперебійній виробленні слизу і гною, які безперешкодно потрапляють в дихальну систему. Ларингіти, фарингіти, трахеїти та бронхіти стають частими гостями, до них приєднуються і гнійні отити. Процес нормального розвитку кісток лицьового скелета порушується, і це позначається на розвиток мови малюка самим несприятливим чином. Неуважні батьки не завжди помічають, що з’явилася гугнявість, а нездатність вимовити безліч букв списують на інші причини. Постійно відкритий рот змінює зовнішність досі привабливого дитини, у нього починаються психологічні проблеми через глузувань однолітків. Не потрібно сподіватися на те, що дитина переросте, на даному етапі звернення до лікаря стає необхідністю.

↑ зміст

Лікування аденоїдів у дітей без операції

Однозначно не вимагає хірургічного втручання перша ступінь аденоїдів, на розсуд лікаря — друга, як правило, при третього ступеня аденоїди видаляють. Однак це зовсім не означає, що візит до лікаря закінчиться напрямком на операцію. Існує чимало методів консервативного лікування, які дуже часто дають ефективний результат. Використовується при лікуванні і місцева, і загальна терапія:

— антимікробні та протизапальні препарати;

— судинозвужувальні краплі в ніс;

— промивання носової порожнини відварами трав, морською водою, фурациліном або протарголом;

— антигістамінні засоби;

— вітамінотерапія;

— фізіотерапевтичні методи;

— кліматотерапія.

Важливо! Прогрівати аденоїди не можна! Це може викликати приплив крові, збільшення набряку і погіршення стану малюка.

Батькам слід знати, що розростання аденоїдів триває приблизно до п’яти семирічного віку і зупиняється. Після цього, за певних умов, вони можуть почати зменшуватися і до 14 років повністю зникнути. Однак, в кожному конкретному випадку питання щодо вибору методу лікування вирішує оториноларинголог, він же спостерігає за тим, як захворювання піддається консервативному лікуванню. Доктор ніколи не запропонує батькам оперативний шлях вирішення проблеми без наявності важливих показань для цього.

↑ зміст

Операція видалення аденоїдів у дітей

Якщо методом лікування обрана аденотомия (операція з видалення аденоїдів), матусям не варто сильно засмучуватися — зазвичай дітки переносять її досить легко. Операція в даний час проводиться під місцевою або загальною анестезією і триває близько півгодини. Грунтуючись на періоди зростання організму, найчастіше хірургічний метод застосовують у дітей до трьох рочків, в 5-6 років і в 9-10-ти річному віці. Перед хірургічним втручанням проводиться санація ротової порожнини і усувається запалення глоткової мигдалини. Це необхідно для запобігання можливих ускладнень. Кращий час для проведення операції — 6-7 років, більш рання аденотомия не гарантує того, що повторні виростання не з’являться.

Після операції можливі деякі неприємні прояви:

— легке кровотеча;

— закладеність носа;

— хворобливі відчуття в районі вушок.

Всі вони дуже швидко проходять, а для виключення появи несподіваних ускладнень доктор призначає антибіотики. Дитину можна забирати додому в той же день, лише забезпечивши йому на добу постільний режим. Період відновлення займає приблизно сім днів, і ще на тиждень слід обмежити фізичні навантаження і перебування на сонці.

На жаль, рецидиви після проведеної операції можливі. Причинами є:

— проведення аденотомии у віці до трьох років — іноді це буває дійсно необхідно;

— схильність до алергічних реакцій;

— неповне видалення аденоїдів — навіть з міліметрового залишку неприємного розростання здатні ви

Матусям не зайвим буде дізнатися, що профілактикою появи аденоїдів може служити зміцнення імунної системи — загартовування, своєчасне лікування каріозних зубів, уникнення частих застуд і інфекцій. Режим і повноцінно-якісне харчування — теж ваші союзники, а з наявною алергією варто поборотися.

↑ зміст

Аденоїди у дітей думку доктора Комаровського

Улюблений доктор, відповідаючи на питання стурбованих мам, пояснив, що приводом до видалення аденоїдів є не факт їх наявності, а конкретні показання до оперативного втручання. Позбавлення від збільшених аденоїдів у віці трьох-чотирьох років загрожує їх повторним появою. Однак, якщо виникають проблеми зі слухом, відсутня позитивна динаміка при консервативному лікуванні і дитина постійно дихає через рот, показання до операції, безсумнівно, присутні, і вік малюка не є перешкодою для її проведення.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *